Історія відділу, підсумки та перспективи грунтових обстежень

 

Великомасштабне обстеження ґрунтів сільськогосподарських угідь здій­снювали відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР № 1693 від 8 вересня 1956 року, згідно з якою було зобов’язано всі міністерства і відомства, що мають радгоспи та підприємства із землями сільськогос­подарського використання, й облвиконкоми обстежити ґрунти і скласти ґрунтові плани й карти з детальною агровиробничою характеристикою по кожному колгоспу і радгоспу.

Роботи на території Київської області проводила експедиція з обстеження ґрунтів при Українському науково-дослідному інституті землеробства (УНДЗІ) під керівництвом начальника експедиції С.О. Скорини, головних інженерів- ґрунтознавців І.П. Скитського та А.В. Деревицького і начальників ґрунто­знавчих партій О.О. Карпенко, О.Л. Кравченко, Ф.І. Науменка, О.Г. Савицької, Т.М. Засульської, М.А. Кузьманенка, М.М. Бортняка, Т.А. Рижих.

Відділ ґрунтових обстежень у Київському відділенні інституту «Укрземпроект» очолювали Конопелько В.І., Чередниченко Г.К і Шиянов Ю.О. Для визначення властивостей ґрунтів на цьому підприємстві у 1972 році була організована Лабораторія ґрунтових обстежень яка функціонувала до 1992 року.

Великомас­штабне обстеження ґрунтів здійснено на всій площі сільськогосподарських угідь. За 40-річний період від початку ґрунтових обстежень сільськогоспо­дарських угідь у Київській області було проведено три тури великомасштаб­них обстежень ґрунтів. Установлено, що ґрунтовий покрив Київщини утво­рює складні комплекси і мозаїки, характеризується дрібноконтурністю, високим ступенем диференціації площ ґрунтових різновидів, значною кон­трастністю ґрунтів. Він сформувався в умовах позитивного балансу вологи. У поліській зоні в результаті взаємодії ґрунтоутворювальних факторів на підвищених елементах рельєфу утворилися дерново-підзолисті ґрунти. На відносно понижених елементах рельєфу підзолиста стадія ґрунтоутворення змінюється дерновою, тому тут найпоширеніші дернові та лучні ґрунти. При близькому заляганні до поверхні рівнів ґрунтових вод дернова стадія зміню­ється болотною. Лісостепова частина характеризується одноманітнішим ґрунтовим покривом, основними типами ґрунтів тут є чорноземи типові та опідзолені. Для правильного використання ґрунтів і раціонального застосу­вання агротехнічних, меліоративних, агрохімічних та інших заходів усю різноманітність ґрунтів віднесено до 23 основних агровиробничих груп.

За даними цих обстежень найпоширенішими ґрунтами на території Київської області є чорноземи типові глибокі та чорноземи типові неглибокі малогумусні, які займають площу 664,2 тис. га, або майже 50,1 % загальної кількості орних земель. Ясно-сірі, темно-сірі та чорноземи опідзолені охоплюють площу 287,3 тис. га (21,5 %). Вони поширені в основному в перехідній зоні Київської області. Дерново-підзолисті, підзолисто-дернові (оглеєні, піщані, супіщані) суглинкові ґрунти також охоплюють значні площі - близько 225 тис. га (19,2 %).

Спеціалістами-ґрунтознавцями вже у складі ґрунтознавчої експедиції Київського відділення інституту «Укрземпроект» виконано роботи по де­тальному обстеженню ґрунтів осушених і зрошуваних земель. На основі цих матеріалів були розроблені картограми раціонального використання земель і еродованих ґрунтів, вапнування, поліпшення при­родних кормових угідь та ін.

За результатами цього обстеження було складено карту ґрунтів Київ­ської області, а дещо пізніше - районні карти ґрунтів і супровідні їхні матеріали щодо характеристики (агрохімічна, фізико-хімічна, агровиробнича та ін.) і використання ґрунтів. У результаті проведених польових і камеральних робіт виготовлено масштабний ряд ґрунтових карт – від районних до республіканських, підготовлено нариси про ґрунти області, складено номенклатурний список агровиробничих груп ґрунтів та здійснено геоботанічне обстеження кормових угідь, економічну оцінку і бонітування ґрунтів. Пізніше ці матеріали покладено в основу карти ґрунтів Української РСР ( масштаб 1 : 750000, 1972 р.).

Великомасштабне обстежен­ня ґрунтів Київщини було припинене в 1991 році, а це особливо прикро, враховуючи той факт, що Україні належить піонерна позиція у суцільній великомасштабній зйомці ґрунтів території колишнього Радянського Союзу.

 

В 2005 році в інституті реанімовано відділ ґрунтових обстежень і лабораторію щодо визначення властивостей ґрунтів. Свідоцтво про атестацію лабораторії  «Украгростандартсертифікація»,  № А15-072 від 28.12.2015 р.

Як зазначає С. Осипчук, вчений секретар ДП «Київський інститут землеустрою», співробітниками лабораторії ґрунтових обстежень відділу проблем екології і ґрунтових обстежень проводяться  обстеження ґрунтового покриву не тільки Київської, а й Вінницької, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Тернопольської, Херсонської, Хмельницької, Чернівецької, Черніговської областей та АР Крим, що  належить до різних категорій земель. За час існування лабораторії в новітній історії (з 2005 р.) виконані замовлення з ґрунтових обстежень більш як для 30000 землекористувачів і власників землі. Окрім того відомо, у зв’язку з великою парцеляцією земельних ділянок, потрібно здійснювати не крупномасштабне, а детальне ґрунтове обстеження у масштабі – 1:5000 – 1:2000.

            Маємо пам’ятати, що відповідно до Закону України «Про охорону земель», ст. 54  суцільне  ґрунтове    обстеження   проводиться   через  кожні 20 років. 

Потребують обстеження ґрунти всіх категорій земель, оскільки має бути організована належним чином охорона не лише земель сільськогосподар­ського призначення, але й усіх земель, які мають ґрунтовий покрив і використовуються у складі різних категорій земель. Дуже важливо зберегти для нинішніх і прийдешніх поколінь ґрунти, які є продуктом тривалого природно-антропогенного ґрунтотворного процесу, на ділянках усіх власників, користувачів та орендарів землі як у сільській, так і в міській місцевості. Причому на першому плані повинні бути питання охорони тих ґрунтів, вивчення яких не вважалося пріоритетним завданням, зокрема ґрунтів населе­них пунктів. Саме життя повертає ґрунтознавців «обличчям до міста»: у 2020 році не менше 50 % населення планети проживатиме в урбанізованому світі.

При містобудівній діяльності ґрунти у місті, як правило, залишалися без уваги й випадають із сфери досліджень і проектування. Проте за сучасними уявленнями роль ґрунтів та ґрунтового покриву в підтриманні сталої життє­діяльності людини у місті досить значна. Саме в ґрунтах замикається біогеохімічний колообіг речовини, перетворюється культурний насипний шар, трансформуються поверхневі води, рослини забезпечуються живлен­ням. У результаті містобудування частка земель із «живими» ґрунтами змен­шується, а частка порушених земель зростає. Відповідно суттєво погіршу­ються санітарно-гігієнічні, екологічні та біосферні функції міських ланд­шафтів. Це супроводжується серйозними порушеннями всього природного комплексу, що створює загрозу для здоров’я і життя людини в місті. Погіршення якості середовища проживання людини призводить до знижен­ня комфортності життя, зростання рівня захворюваності на традиційні хвороби й появи нових, скорочення тривалості життя. Стає очевидним, що в умовах міст, а тим більше великих міських агломерацій, життєво необхідно вживати особливі заходи щодо забезпечення охорони ґрунтів.  Це потребує й обстеження ґрунтів таких земельних ді­лянок.

М. Козак, начальник  відділу проблем екології та ґрунтових обстежень ДП «Київський інститут землеустрою», наголошує що потрібно більше уваги приділяти збільшенню рівня обізнаності суспільства про незамінність, важливість ґрунтів для життя людини та екосистем, сприяння передачі знань і досвіду з питань грунтоохоронного землекористування.  При виготовленні землевпорядної документації, яка відповідає сучасним вимогам щодо інформації про грунти потрібна оновлена класифікація ґрунтів з усіма супутніми нормативно – методичними документами. Тому співробітники інституту чекають та готові до співпраці із іншими науковими установами, на сучасну адаптовану до вимог світової реферативної бази (WRB) національну класифікацію ґрунтів з супутніми нормативно-методичними документами (польовий визначник ґрунтів, новий номенклатурний список агровиробничих груп ґрунтів України, тощо).

Державне підприємство «Київський інститут землеустрою» пропонує свої  послуги щодо виконання робіт із ґрунтового обстеження населених пунктів, приватних ділянок, встановлення якісної характеристики ґрунтового покриву земельних ділянок, розрахунку втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва та ін.

Види робіт, що виконує відділ проблем екології і ґрунтових обстежень:

- звіт (висновок) з якісної характеристики ґрунтового покриву земельної      ділянки;

- технічний звіт з якісної характеристики ґрунтового покриву земельної ділянки для розрахунку втрат сільськогосподарського виробництва;

- розрахунок втрат лісогосподарського виробництва;

- технічний звіт з якісної характеристики ґрунтового покриву земельної ділянки з виготовленням агрохімічних паспортів ґрунтів;

- детальне обстеження ґрунтового покриву земельних ділянок (на замовлення);

- проекти землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту земельних ділянок.

Отримана в процесі ґрунтових обстежень інформація використовується для:

 - проведення агроекологічної оцінки земель;

 - розробки прогнозів і програм використання та охорони земель, схем і проектів землеустрою;

 - ведення обліку про якісний стан земель;

 - ведення моніторингу земель;

 - прийняття органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування рішень про рекультивацію та консервацію земель, введення обмежень у використанні земель, відновлення, збереження та підвищення родючості ґрунтів, покращення природних ландшафтів тощо;

 - розробки заходів із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;

 - обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Перед тим як виїхати в поле, для проведення дослідження проводяться підготовчі роботи, опрацьовуються надані замовником документи, проходить ознайомлення з картографічним матеріалом.

 

 

В. Андрієнко проводить вивчення документації замовника.

Під час проведення ґрунтового обстеження земельних ділянок спеціалісти відділу закладають ґрунтові розрізи.

Розріз підзолисто-дернових ґрунтів, закладений в Козелецькому районі Черніговської області.

С. Осипчук з М. Козаком проводять відбір зразків ґрунту

Відібрані зразки ґрунту доставляються в лабораторію. Після того як грунт висох,

його перетирають, просіюють та зберігають в спеціальних коробочках.

В. Поліщук готує грунт для аналізу.

М. Шапурма з В. Андрієнком  проводять відбір наважок грунту для аналізу.

В залежності від поставлених задач, проводимо різні аналізи ґрунтових зразків.

О. Недашківська аналізує зразки ґрунту на вміст  калію на полуменевому фотометрі CL– 378.

Завідувач лабораторії ґрунтових обстежень Кришень Ю. проводить аналіз ґрунту на вміст важких металів, методом хронопотенцінометрії.

 

Ю. Шиянов, О. Ткаченко визначають гранулометричний склад грунту, методом Качинського.

І. Крук займається приготуванням розчинів.

 

М.Козак визначає зольність торфу, методом сухого озолення.